З чого починається Батьківщина ?
Сьогодні ми закінчили вивчення повісті М.В. Гоголя "Тарас Бульба".І , може, вперше у своєму житті я серйозно задумалася , що означає  любити свою Батьківщину.
Герої повісті вразили мене мужністю, сміливістю, самовідданістю. Їхні вчинки не завжди для мене були зрозумілими, а найголовніше, я навіть боюся поставити себе на їхнє місце.
Особливо цікавим для мене був образ Тараса Бульби. Невже справді колись жили такі люди - здатні вбити власну дитину, бо вона зрадила своє бойове братство, переступила через власного батька-матір, зреклася віри свого народу? Для нас, людей ХХІ століття , це видається якимось небаченим варварством. Мабуть, жоден батько у наш час не наважиться на такий вчинок та ще й заради таких абстрактних понять, як віра і народ.
Епіграфом до одного з уроків наш учитель взяв вислів Ч.Айтматова :"Той, хто в біді кидає свій народ, стає його ворогом". Отож для мене цілком зрозуміло, що Андрій Бульба став ворогом козаків. Заради кохання прекрасної полячки він прийняв чужинську віру, відрікся від батька і брата, вбивав своїх побратимів-козаків. Але чому він так вчинив? Чи був вихід у нього? На мою думку, вихід завжди можна знайти, а він не думав про наслідки свого вчинку, жив однією миттю. У ті часи жінки часто ставали просто військовим трофеєм, який дістається переможцю, як нагорода. Та Андрій не захотів такої нагороди: козаки стали його ворогами, бо примусили голодувати його кохану.
Андрій і Остап росли і виховувалися разом, дихали тим самим повітрям, бачили ті самі краєвиди, слухали ті самі розповіді батька, але у страшну хвилину випробування один став зрадником, а інший прийняв страшну мученицьку смерть , але не відрікся від своїх поглядів.
То з чого починається любов до батьківщини? Як її не втратити на життєвих шляхах, не стати зрадником або просто споживачем благ?Прямої відповіді немає , бо один з легкістю залишає свій край, а інший готовий не віддати ворогові навіть власної люльки. Один забуває про високі слова при першій же небезпеці, аінший готовий прийняти страшенні муки тільки б жив цей народ, існувала ця держава.
Отже, патріот - це той, хто свідомо обирає службу своїй вітчизні і не жде за це ніяких нагород.